-
1 вінця
мн.brim sg.переливатися через вінця — to overflow, to brim over
повний по вінця — full to the brim, brimful; sl. bumper
-
2 вінця
(род. ві́нець)(верхний обрез сосуда, также перен.) ве́нчик, край, края́нали́ти (напо́внити) по [са́мі] ві́нця (до ві́нець) — нали́ть по́лно́; (прям.) нали́ть (напо́лнить) вро́вень с края́ми (до краёв, до́верху; ве́рхом)
-
3 доводити до кінця
Українсько-англійський юридичний словник > доводити до кінця
-
4 страхування до кінця життя
-
5 сестрінець -нця
диал.; см. сестринецьплемя́нник ( сын сестры); сестри́чич -
6 вінця
техн. закра́ина -
7 вінця чопа
закра́ина ца́пфы -
8 абазинець
-нця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. абазини -
9 абіссинець
-нця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. абіссинці -
10 агнець
-
11 азербайджанець
-нця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. азербайджанці -
12 албанець
-нця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. албанці -
13 алматинець
-нця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. алматинці -
14 американець
-нця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. американці -
15 аргентинець
- нцяаргенти́нец -
16 афганець
- нцяафга́нец -
17 африканець
- нцяафрика́нец -
18 афро-американець
- нцяа́фро-америка́нец -
19 бабинець
-нця; церк.притво́р -
20 багатоженець
- нцямногоже́нец
См. также в других словарях:
вінця — нець, мн. Верхні краї посуду, здебільшого відігнуті, потовщені. По самі вінця … Український тлумачний словник
без кінця — сполука незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
без кінця-краю — сполука незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
вінця — множинний іменник краї посудини … Орфографічний словник української мови
температура кінця вальцювання — Syn: температура кінця прокатки … Словарь синонимов металлургических терминов
температура кінця прокатки — Syn: температура кінця вальцювання … Словарь синонимов металлургических терминов
вінця — мн. (верхній край посудини, перев. круглої), криси мн., пруг … Словник синонімів української мови
вінець — нця/, ч. 1) рідко. Те саме, що вінок 1). || у знач. присл. вінце/м. 2) перен. Останній, найвищий ступінь чого небудь. || Про успішне завершення чого небудь. 3) заст. Прикраса з золота, коштовного каміння, яку носили на голові. 4) Коштовний… … Український тлумачний словник
посланець — нця/, рідко посла/нець, нця, ч. Особа, яку посилають з яким небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець. || Представник держави, посланий в іншу державу з якою небудь дипломатичною місією. || Делегат з їзду, конгресу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
різночинець — нця, ч. У Росії кінця 18 – початку 19 ст. – інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження. || У 19 ст. в Росії – прогресивно настроєний інтелігент недворянського походження … Український тлумачний словник
якобінець — нця, ч. 1) Представник крайньо лівих сил французької революції кінця 18 ст.; член якобінського клубу. 2) перен., заст. Людина революційних, лівих політичних переконань; вільнодумець … Український тлумачний словник